Чорна п’ятниця, яка проходить в цьому році 29 листопада, відкриває сезон розпродажів. Попереду зимові свята і ще кілька акційних сплесків.
Підрахунки ресурсу Black-Friday.Global показують, що в Чорну п’ятницю обсяги продажів в Україні ростуть в чотири рази – таку активність покупці продемонстрували в 2018 р.
У нашій країні в середньому на одного учасника розпродажі припадає 3,8 покупок, а середній чек – 3,1 тис. грн. Пріоритети в порядку убування такі:
- одяг
- взуття
- побутова техніка
- електроніка
- косметика і парфюмерія.
В середньому по світу в цей день продажі ростуть в 6,6 раз. Наприклад, у Великій Британії в Чорну п’ятницю роблять покупок в 17 разів більше, в Німеччині – в 24 рази. Тобто українці стриманіші, ніж жителі інших країн. Але все одно передсвятковий бум споживання кружляє голову. Як в цей період не переплатити зайве за покупки і чому знижки в українських магазинах часто не виправдовують очікування покупців?
Хитрощі продавців
Завищення ціни. Метод – один з найпоширеніших: підняти ціну напередодні розпродажу, а зі стартом опустити її до колишнього рівня або навіть вище.
Скорочення асортименту. Сповіщати про те, на які саме товари буде знижка, і якого рівня, в Україні – не поширена практика. У підсумку, незважаючи на знижки “до 70%”, “до 90%”, заявлені на вітрині або на головній сторінці сайту, в реальності з таким дисконтом продається кілька позицій. Природно, найбільш незатребуваних. Найменш ходовий товар – несезонний, непопулярних розмірів або з преміум-сегмента. Наприклад, літній одяг та взуття, дрібні аксесуари, найдорожча техніка та в обмежених кількостях.
Навантаження. Тут може бути кілька варіантів маніпуляцій:
- другий (третій і т.д.) такий же товар безкоштовно;
- тільки друга, третя і т. д. позиція в чеку із суттєвою знижкою. Практично гарантовано нею буде найдешевша з обраних покупцем;
- акційна пропозиція обмежена в часі (наприклад, пакет послуг провайдера терміном на місяць), йде без гарантії або у неї короткі терміни (наприклад, техніка).
Ажіотаж. Спосіб для роздробу: товари з найбільшими знижками розташовуються недалеко від входу і новий відвідувач втягується в азартний пошук. Спосіб для онлайн-торгівлі: таймер зі зворотнім відліком – до закінчення залишилося мінімум часу, ніколи порівнювати і потрібно купувати.
Фейкові сайти. Велика кількість покупок йде через інтернет. Фішингові, фейкові сайти, повністю дублюючі справжні, – це навіть не хитрість, а відверте шахрайство, про що потрібно заявляти в поліцію. Суть їх діяльності зрозуміла: людина замовляє, сплачує, нічого не отримує. Або не платить, але дарує шахраям свої персональні дані.
До речі
Дослідження міжнародної компанії 4Service Group в 2018 р. показало, що в Україні в Чорну п’ятницю 35% покупок робили спонтанно. Чим молодшими є учасники розпродажів, тим більше емоцій: половина покупців у віці від 18 до 24 років придбали не те що планували і повірили знижкам.
72% покупців ходили на шопінг в звичайні магазини, 29% – у вітчизняні інтернет-магазини та 12% скористалися знижками зарубіжних ресурсів.
Як протистояти?
Список. Потрібно знати, за чим йдемо в магазин або в інтернет. Якщо одяг, взуття та аксесуари – то сезон, розмір, відповідність решті гардеробу і стилю. Купувати в холодну пору року товари для літа і весни трохи складніше, ми вже забуваємо, що у нас лежить в шафі (а тим більше, якщо це покупка на подарунок), чого не вистачає, ще не планували свої поїздки на наступний сезон. Якщо майбутня покупка – парфумерія і косметика, то важливі склад, термін придатності, дозування. Мета – не купити товар з граничним терміном придатності, в надлишкових обсягах і від неперевіреної марки.
Моніторинг. Відстежувати рівень цін на товари варто заздалегідь, але ніщо не заважає порівняти їх з пропозиціями інших продавців в режимі реального часу. Це актуально не тільки для техніки та електроніки, а й для одягу та взуття. Базові речі, наприклад, просте чорне плаття, у одного бренду може коштує в рази дорожче, ніж в іншого, при схожому фасоні та матеріалі.
Підготовка. Важливо бути спокійним, зібраним, коли вирушаєш за покупками. На впевнену в собі людину не діють психологічні прийоми: запахи, яскраві кольори, ошатні вітрини, штучні пробки з покупців.
Це важливо й при покупках онлайн. Ми вже згадували про фейкові сайти. Щоб не попастися в руки шахраїв, потрібно вміти відрізняти фішинговий ресурс від справжнього. Підозра повинні виникнути в таких випадках:
- немає з’єднання по протоколу HTTPS. У оригінального сайту ми повинні побачити ці букви в адресному рядку, а також значок у вигляді замку;
- домен без обмежень для реєстрації: in.ua, com.ua, kiev.ua, .biz, .info, .net і т. д .;
- занижені ціни. Занадто великі знижки і суттєва відмінність, в порівнянні з ринком;
- адреса у різних сторінок сайту однакова;
- помилки. Як граматичні та стилістичні в описах, так і в назві товарів, а також відмінності у назві сайту в адресному рядку і на головній сторінці, старі дати.
Якщо є щось з перерахованого вище, потрібно провести хоча б мінімальну перевірку: задати в пошуковику запит “офіційний сайт [назва компанії]”, звірити посилання.
Обмеження. У період розпродажів краще обмежувати бюджет певною сумою. Тому, як би не ратували в Україні за безготівковий розрахунок, в магазини краще йти з певною сумою готівкою.
Чому розпродажі у нас не завжди вигідні?
За даними 4Service Group, після Чорної п’ятниці в 2018 р. 40% покупців відзначили нечесне ставлення до них мереж. З них 26% переконалися в тому, що знижки були або фальшивими, або їх не було зовсім, 25% – що продавці напередодні підняли ціни, 11% відзначили, що ціни були такими ж, як зазвичай, і ще 8% – що знижки були незначними. Середній розмір знижки, який зафіксували українці в день найбільших розпродажів – 30%.
Скупість і виверти під час акцій можна пояснити особливостями нашого ринку. Попит йде на товари, які в Україні практично не виробляють. Левова частка взуття, одягу косметики і вся техніка – це імпорт, а наші торгові мережі живуть не з обороту, як в розвинених країнах, а з маржі. Звідси й специфічна цінова політика.
“Західні країни глибоко інтегровані в глобальні економічні, торгові ланцюжки. Світові бренди там широко представлені, налагоджені мережі, комунікації, логістика. До нас же вони проникають крізь фільтр на вході в вигляді митниці, монополізму. Український ринок сприймається західними брендами як токсичний, – пояснює експерт Growford Institute Олексій Кущ. – Якщо до нас рухатися легально через митницю, то шанси зберегти хоч якусь норму рентабельності мінімальні. Тому та ж IKEA каже про вихід на наш ринок, але так і не з’являється. У нас торговельні мережі належать бізнесу, який контролює “сірі” та “чорні” канали постачань. Відповідно, світові бренди йдуть через ці потоки, а для виробників, які дорожать своєю репутацією, це неприйнятно. Найчастіше представництва брендів у нас контролюються баригами. Їхній заробіток – за рахунок надрентабельності, щоб відбивати високу маржу. Вони не можуть забезпечити постійне оновлення модельного ряду, обіг товарів. Якби працювали прозорі митні канали, торговий ринок був би демонополізований, у нас з’явилося б в десятки разів більше точок, де безпосередньо були присутні світові бренди. Компанії включали б нас в загальносвітові хвилі Чорної п’ятниці та розпродажів. А так вони проходять повз нас і використовуються як маркетинговий хід. Це імітація та димова завіса для споживача”.
Автор: Анна Гончаренко nash.live