Немає сумнівів, що територія, на якій розташована нинішня вулиця Кооперативна, використовувалась жителями Сум ще з часу заснування міста. В ХVIII – першій половині ХІХ ст. тут був ринок і дерев’яні споруди, оскільки під час весняних розливів р. Стрілки ця місцина підтоплювалася.
На планах Сум 1845 і 1900 рр. можна побачити, що сьогоднішні межі вулиці Кооперативної тісно переплітаються з Базарною площею та вулицею Козацький вал. Але історія старого ринку і нинішнього універмагу «Київ», що з ’явився на його місці – це тема окремої розповіді.
- Читайте також: Вулицями міста: Металургів – околиця для найбідніших?
Зведення кам’яних будинків на вулиці Нижньовоскресенській (це її історична назва) розпочалося тільки у 80-х роках ХІХ століття. До речі, про назву – Кооперативною вона стала зі ініціативи комуністичної влади орієнтовно у 1925 році. Ця назва залишається досі, попри повернення більшості вулиць в центрі Сум історичних назв. Але повернемося до забудови вулиці.
Проекти будинків, зазвичай, передбачали стандартне для тієї епохи планування помешкань торговців середньої руки: на першому поверсі – торгові зали, на другому – квартира власника. У дворах розміщалися склади, конюшні, флігелі для прислуги, які до нашого часу переважно не збереглися.
Фасади будинків оздоблювалися мінімально, в еклектичному стилі. Але деякі із споруд на вулиці вибивалося із ряду типової на той час забудови. Нинішні ряди магазинів напроти універмагу «Київ» часто називають «Кам’яними рядами».
- Читайте також: Вулицями міста: Праці, провулки Вільний і Шапаренка у Сумах
Вони були збудовані за кошти міського бюджету Сум в кінці ХІХ ст. і здавалися в оренду торговцям. Тоді вони були переважно одноповерховими, другі поверхи було надбудовано вже в 20-х роках ХХ ст. Вільним від забудови залишався кут колишнього валу старої фортеці на перетині і нинішнього провулку Терезова.
- Читайте також: Вулицями міста: Бельгійська – для іноземців?
На жаль, відносно недавно – у кінці 2000-х років там з’явився будинок, погано стилізований «під старовину», у якому нині розміщається відділення «Приватбанку» і кафе. Напроти нього розташована двоповерхова будівля, яку сумчани часто називають «старий універмаг».
Вона була збудована саме як торговий пасаж на замовлення купця Кулішова (можливо Кулешова). Зрізана напівколом вхідна група, широкі вікна та інші елементи будівлі свідчать про те, що невідомий архітектор був схильний до модернізму, хоча повністю модерною споруду назвати не можна. Торгували тут і після того, як будинок був націоналізований комуністичною владою.
Єдиний сумський універмаг перебував в цій будівлі аж до 1965 р., поки на Червоній (тепер Покровськії) площі не побудували нинішній ЦУМ. Досить помітна на вулиці довга одноповерхова цегляна споруда, яку сумчани знають як «Старі різниці». Вона була збудована в 1899 р. за кошти міського бюджету спеціально для впорядкованої торгівлі м’ясом. Різники мали брати торгові місця в оренду.
- Читайте також: Вулицями міста: цікаві факти про Горького
У тодішній пресі вони жалілися, що у будівлі великі протяги, холодно, сиро і незручно, а ціна за оренду місця – непомірно висока. Як не дивно, торгували тут м’ясом майже століття – до початку 90-х років ХХ ст. Після цього будівля використовувалася як камера зберігання товарів для ринку, і як склад. Потім на декілька років її покинули. Після приватизації і поточного ремонту на початку 2000-х років нові власники, не зважаючи на статус пам’ятки архітектури, повністю змінили конфігурацію даху і, частково – фасаду, пробивши виходи на вулицю.
У центральній частині була розпочата незаконна реконструкція, потім власник її покинув, тож вже 20 років вона стоїть занехаяною. Ще одна помітна споруда на нинішній вулиці – єврейська синагога. До 1912 р., можливо, на цьому місці знаходився будинок купця єврейського походження Йосипа Артшулера. Не зовсім зрозуміло, чи був він перебудований під синагогу, чи вона зводилася на цьому місці з нуля. Також неясно, чи єврейська община придбала у Артшулера земельну ділянку, чи він її подарував.
Синагога будувалася декілька років і в 1915 р. розпочала роботу. В окладних книга за 1917 р. вона і надвірні будівлі оцінені в 7 тис. карбованців. Використовувалася також і під хедер (єврейську школу). Була націоналізована і закрита комуністичною владою у 1920 році. У радянський період приміщення використовувалося під різні установи, до кінця 80-х років там розміщувалася невелика фармацевтична фабрика. У 90-х роках будівля була покинута. У 2001 р. її повернули єврейській общині Сум.
Після цього будівлю відремонтували і перебудували, а також прибудовані додаткові приміщення для використання як для синагоги, так і для єврейського культурного центру. В 1966-68 рр. на історичному валу над вулицею за наказом тодішнього комуністичного керівництва міста було знесено цілий квартал історичних будинків, а замість них побудовано цегляні багатоповерхівки.
На першому поверсі будинку з адресою вул. Кооперативна, 6, було відкрито Центральну міську бібліотеку ім. Т. Г. Шевченка. Церемонія відкриття відбулася 31 серпня 1969 року. Звертаємо увагу, що це не повна історія вулиці, а лиш короткий нарис, який спирається на вже опубліковані джерела та власну інформацію автора.
Підписуйтесь на наші сторінки в Facebook та Instagram.