Світ опинився на порозі глобальної стагнації. Вона буде обтяжена тим, що низка країн не в змозі ефективно застосувати заходи монетарного стимулювання через вже нульові або навіть негативні процентні ставки (передусім це стосується ЄС та Японії).
Додаткову проблему викличе практично одночасна криза в усіх основних економіках світу. Поки складно точно спрогнозувати, яка економіка впаде першою. Можна хіба що припустити, що це буде Китай, за ним – ЄС, і тільки потім – США. Але важливо розуміти, що рятівних гаваней практично не залишиться. І це є фундаментальною основою спекулятивної привабливості золота. Як діяти інвестору в таких екстремальних умовах, спеціально для Mind розповідає керуючий партнер інвесткомпанії Capital Times Ерік Найман.
В умовах очевидного гальмування світової економіки, ускладненого торговельною війною, різко зріс попит на захисні активи. Головним захисним активом є держоблігації США. У результаті прибутковість 10-річних американських держоблігацій впала нижче прибутковості 3-місячних держоблігацій тих самих США.
Коли це відбувалося в попередні рази, Федеральна резервна система (ФРС) переходила до політики зниження процентних ставок. Тому зараз ринок чекає зі 100%-вою вірогідністю зниження процентних ставок на наступному засіданні ФРС, яке відбудеться 31 липня.
Що відбуватиметься?
Тригером для переходу ФРС до зниження процентних ставок – наступної стадії монетарної політики – може стати погіршення ситуації на ринку праці. Ось уже рік ситуація залишається практично без змін. Але зниження корпоративних прибутків змусить багатьох керівників почати політику зниження витрат. А це завжди супроводжується звільненнями.
Звільнення призведуть до зростання безробіття і знизять споживчу довіру американців. А це призведе до падіння роздрібних продажів і зменшення попиту на житлову нерухомість. І значно погіршить фінансові показники бізнесу, провокуючи їх на ще більше скорочення витрат. Так розвивається традиційна економічна криза перевиробництва.
Як поводитимуться центральні банки?
Ще жодному центральному банку не вдалося «скасувати» економічну кризу. У центробанків немає чарівної пігулки, яка б превентивно вилікувала економіку і не дала їй увійти в штопор.
Однак відстрочити настання кризи, і, що важливіше, пом’якшити її наслідки, центральні банки в змозі.
Також слід враховувати геополітичне протистояння між США і Китаєм, яке деякі вже назвали новою холодною війною. У цьому протистоянні кожна зі сторін – і США, і Китай – намагається виграти час і дочекатися, аби першою в кризу «впала» інша сторона. Тому Китай активно використовує заходи фіскального стимулювання та державного кредитування економіки. У ході президентських перегонів, що офіційно почалися в США (президентські вибори в Штатах відбудуться у листопаді 2020 року), фіскальні заходи практично не реалізовуються. Тому США залишається вдатися до монетарного стимулювання – зниження процентних ставок і потім до запуску кількісного пом’якшення (QE).
Ринок очікує, що ФРС знизить процентні ставки тричі у 2019 році, з 2,25 до 1,5%, і далі до 0% у 2020 році.
Важливо також розуміти, що в історії останніх дев’яти криз в середньому через три місяці після старту циклу зниження процентних ставок в США починалася рецесія. Якщо історія повториться, то криза в США почнеться вже в IV кварталі 2019 року. Однак ми пам’ятаємо, що США намагатимуться піти в кризу після Китаю. А значить, очікуємо кризу в Китаї у ІІІ кварталі 2019 року і відразу за нею або одночасно – кризу в ЄС.
Завершення кризи очікується ближче до кінця 2020 року, і тоді у Трампа навіть буде шанс переобратися на посаді президента США на другий термін (зазвичай американські виборці під час економічної кризи голосують проти чинного президента).
Які наслідки для світу?
Уже почала зростати волатильність цін багатьох товарів і активів – від нафти і золота, акцій і облігацій до різноманітних валют. Наприклад, цілком звичайним явищем може стати зростання на 10% і зниження на аналогічну величину курсу євро проти долара.
Є ризик збройних конфліктів, адже багато політиків вважають, що успішні короткі війни допомагають економіці уникнути кризи або пом’якшити її наслідки.
За підсумками кризи, на початку 2021 року США запустять величезний пакет фінансування інфраструктури. Ми оцінюємо цей пакет у $4 трлн – це вдвічі більше, ніж зараз обговорюють представники і Республіканської, і Демократичної партій.
Влітку 2020 року з’являться відмінні можливості з інвестування.
Але до цього моменту підвищеним спекулятивним попитом користуватиметься золото (буде страшно тримати гроші в комерційних банках), а також держоблігації США (прибутковість 10-річних паперів напевно знизиться до 1,5% річних проти поточних 2%, що дасть інвесторам на інтервалі наступних 12 місяців прибутковість близько 7% річних).
Акції зазвичай дорожчають напередодні й відразу після старту циклу зниження процентних ставок ФРС США. Але потім від них потрібно буде бігти як від вогню. При цьому не забуваємо, що перед цим потрібно буде дивитися на зростання безробіття в США і погіршення прогнозів з прибутку американського бізнесу.
Яких наслідків чекати для України?
До серпня ми очікуємо збереження підвищеного попиту на українські гривневі ОВДП на тлі величезного, за мірками України, спекулятивного попиту з боку іноземних інвесторів.
Разом з припливом іноземної валюти на парламентські вибори, від айтішників і заробітчан, а також від аграріїв, що продають на експорт сільгосппродукцію нового врожаю, значна пропозиція доларів допомагатиме НБУ поповнювати валютні резерви, а Мінфіну – підготуватися до погашення зовнішніх боргів у вересні.
Валютний курс гривні, як і світові фінансові ринки, увійде в зону підвищеної волатильності, але в цілому очікується збереження його поточних котирувань до середини серпня.
Окремо відзначу тривожну ситуацію на ринку житлової нерухомості Києва. Літнє затишшя і падіння попиту на тлі зростаючої собівартості закладає основи для різкого падіння цін на нерухомість цієї осені (на 10–20%), якщо на ринку не з’являться свіжі гроші.
Дефолту України у 2019 році я не очікую. Та й у 2020-му такий варіант розвитку подій є малоймовірним. Курсові значення по гривні залежатимуть від того, хто очолить новий Кабмін, хто сформує нову парламентську більшість (головна загроза – популісти при владі, але це поки малоймовірно), чи вдасться провести податкову амністію і відкрити ринок землі, чи вийде зберегти співпрацю з МВФ. Збережуться також геополітичні загрози з боку Росії, зокрема припинення транзиту російського газу в Європу через Україну.
Чого очікувати інвесторам?
Влітку очікується накопичення негативних макроекономічних новин, які вистрілять восени у вигляді біржових обвалів.
До осені поступово наростатиме турбулентність фінансових ринків. Посиляться геополітичні ризики і загрози збройних зіткнень, наприклад, на Близькому Сході.
Зараз є ще пара місяців для заробітку на спекуляціях ризикованими активами – від українських гривневих ОВДП до американських акцій. Однак наприкінці серпня очікується масштабна втеча інвесторів з ризику, що зрушить снігову лавину ризикованих активів вниз і ми почуємо про наростання боргових проблем компаній і країн, які перевантажені боргами і відчувають проблеми з надходженнями готівки на рахунки (негативні грошові потоки і великі дефіцити платіжного балансу і держбюджету).
Волатильність, що зростає, поступово емоційно перевантажуватиме найменш психологічно стійких людей і вестиме їх до помилкових інвестиційних рішень. Тому не поспішайте вкладати гроші. Наступного року напевно все буде істотно дешевше, ніж сьогодні.
Звичайно ж, ніхто не знає майбутнього. Але багато подій повторюються. Серед іншого – економічні цикли і події, що передували і супроводжували кризи. І особливо зараз важливо вибирати, за інших рівних, найменш ризикований шлях. Інвестиційна стратегія на II півріччя 2019-го – 2020 рік базується на історії поведінки ринків і сигналів випереджальних макроекономічних індикаторів в умовах переходу монетарної політики ФРС США до зниження процентних ставок. У рамках цієї стратегії ми рекомендуємо продовжувати короткостроково займати ризиковані позиції, але зі значним збільшенням захисних позицій і застосуванням інструментів хеджування ризиків.