Пандемія відволікає увагу від багатьох інших важливих медичних та соціальних проблем. 31 січня закінчився термін використання болгарської вакцини БЦЖ, що завезла ЮНІСЕФ в далекому 2018 році. Про це на своій сторінці у Facebook пише лікар-імунолог Андрій Волянський.
“Значна кількість препарату (від 500 000 доз за моєю оцінкою) повинна бути утилізована. Нову вакцину фонд поки ще не везе. І взагалі, гроші 2019 бюджетного року поки що не витрачає. Чому? Немає ніяких важелів впливу. З часів керівництва медициною варягами Квіташвілі та Супрун меморандуми МОЗУ та ЮНІСЕФ є закритими. Тобто країна щорічно виділяє фонду біля 400 млн. гривень на закупівлю вакцин, КМУ затверджує номенклатуру препаратів.
А далі ЮНІСЕФ робить те, що вважає за доцільне. Купує в протиріч замовленню кабміну що хоче та коли хоче. Ніякої відповідальності фонду перед державою не існує.
Хочу нагадати, що ЮНІСЕФ не впреше проводить есперименти над українськими дітьми. В вікової групі «до року» протягом 2015-2016 років та в групі «1-4 роки» протягом 2015-2017 років абсолютна кількість нових випадків туберкульозу стримко зростала, хоча загальна кількість дітей відповідних вікових груп починаючи з 2014 року щорічно значно знижувалася.
Чому? Роз’яснення дуже просте. Наприкінці 2014 року закінчилися залишки російської БЦЖ у пологових будинках та дитячих поліклініках. На початку 2015 року обов’язки по забезпеченню країни вакцинами було покладене на ЮНІСЕФ.
Першу партію БЦЖ країна отримала лише наприкінці вересня 2016 року. Тобто півтора роки новонароджених майже не вакцинували. В деяких регіонах (Львівська, Тернопільська, Полтавська області) охоплення в 2015 році було нижче за 20%, хоча в середньому по країні склало 39,9%.
Необхідність протитуберкульозних щеплень – дуже серйозна тема для діскусії в країнах з високим рівнем поширення туберкульозу. Завдяки масовим експериментам над дітьми, що проводить фонд ЮНІСЕФ в Україні, ми отримали важливі аргументи на користь необхідності вакцинації БЦЖ”, – написав Андрій Волянський.
