Правозахисники і політичні експерти закликали до перезавантаження мінського процесу

У мінську групу мають входити нові кадри, зокрема правозахисники, які представляють переселенців і керуються інтересами людей, постраждалих від війни на Донбасі, заявив голова громадської ради при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Геннадій Борісічев. 

Мінський процес потребує перезавантаження та поповнення новими кадрами, заявили 28 травня правозахисники і політичні експерти під час прес-конференції “Перезавантаження мінського формату: нові обличчя”, повідомляє інформагентство “Інтерфакс-Україна”.

Відсутність українських представників у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі (ТКГ) ставить під загрозу життя і здоров’я громадян України, які проживають на окупованих територіях Донбасу, вважає голова громадської ради при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Геннадій Борісічев.

Із ТКГ вийшли головні фігури, і частину їхніх повноважень варто делегувати правозахисникам, які представляють переселенців і керуються інтересами людей, постраждалих від війни на Донбасі, додав він.

“Держава має делегувати хоча б частину напрямів у мінському процесі людям, кровно зацікавленим в організації життєдіяльності українських громадян по обидві сторони лінії розмежування. Кому, як не нам і нашим експертам, представляти Україну на мінському майданчику?” – заявив Борісічев.

Новому президенту України Володимирові Зеленському потрібно розуміти, що війна, яку Росія веде на Донбасі, не може бути частиною виборчої кампанії, зазначив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

Керівник дослідницьких проектів центру “РАНД” Дмитро Громаков додав, що українці переважно не готові до “миру через поразку”. Він вважає, що будь-яка дія влади в цьому напрямі призведе до повторення “якщо не силової зміни влади, то точно до появи реваншистських рухів”, а також до звалювання України в конфлікт інтересів влади і суспільства.

Згідно з даними соцопитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології на початку березня 2019 року, 51% українців швидше або точно підтримав би пропозицію дати автономію псевдореспублікам “ЛНР” і “ДНР” на території Луганської і Донецької областей, якщо це потрібно для мирного врегулювання конфлікту на Донбасі.

У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, які демонструє Україна.

12 лютого 2015 року в Мінську тодішні лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд і Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи з урегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію з виконання Мінських угод і Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів у місцеві органи влади тощо. Поки Мінських угод не виконано. 

Джерело: gordonua.com