Роз’яснення адміністрації КП СМР “Електроавтотранс” щодо інциденту з Галиною Єфремовою:
“Скарга на офіційній сторінці КП з’явилася в ніч з 19 на 20 березня приблизно опівночі, вже о 7:30 ми намагалися встановити зв’язок із жінкою. В результаті нами була ініційована, а згодом і проведена зустріч на території депо. Після спілкування з жінкою, на підприємстві розпочалася службова перевірка. Номер тролейбусу та особа водія встановлені. Попереду – вивчення даних GPS та встановлення кола свідків. Головна мета – об’єктивне вивчення ситуації та відповідне реагування по завершенню перевірки відповідно до чинного законодавства. Результати перевірки обов’язково будуть оприлюднені”, – повідомляють в КП “Електроавтотранс”.
“Сьогодні (19.03.19) у 21.15. я сіла в тролейбус 7 а на вулиці Ахтирській. На вул. Курській тролейбус зробив зупинку, я почала виходити на задні двері, але водій чомусь закрив двері (які буквально викинули мене з тролейбусу) та продовжив рух транспорту. Я на скорості випала на асфальт, дуже сильно вдарилася спиною та головою. Через декілька метрів тролейбус зупинився , мабуть пасажири почали звертатися до водія.. я наскільки це було можливо піднялася та пішла до тролейбусу. Кондуктор стояла біля задніх дверей і знизувала плечима: ” А я що? Я не при чому..?” Це були її слова. Двері перед моїм обличчям закрилися і тролейбус спокійно поїхав далі. Водій не вийшов, не спитав як я себе почуваю, не вибачився за те що не вбив мене взагалі..Я шокована тим станом безвідповідальності, що відбувається у нас у Сумському тролейбусному депо.. Якщо водій транспортного засобу спричинив аварію, а це була аварія за вини водія, який продовжив рух транспорту , не враховуючи, що людина знаходиться між дверима та асфальтом, то він просто зобов’язаний надати першу медичну допомогу людині, а не залишити її лежачою на асфальті.Мене вражає , робота адміністрації Сумського тролейбусного управління, оскільки як треба ненавидіти людей, щоб дозволяти їх так “фахово” перевозити. Де робота з техніки безпеки, де елементарна повага до громадян та відповідальність за їх життя та здоров’я? Виходить, ми з вами просто біомусор, який можна викидувати як сміття на узбіччя . Ледь дійшовши додому я намагалася зателефонувати на гарячу лінію цього горе управляння… звичайно ніхто не відповідає. Якщо доживу до завтра (дуже погано себе почуваю) то поїду робити рентген та в це жалюгідне управління.. Страшно відчувати себе не захищеним, коли твоє життя нічого не вартує, більше того люди, які зобов’язані за твої кошти траспортувати тебе, просто вбивають та викидають тебе по дорозі, при тому що в тролейбусі було повно людей, які все бачили… Доки ми будемо мовчати та робити вигляд, що нас це не стосується – це може трапитися з вами, вашими дітьми, батьками..Гірко та боляче за нас..”