Краснопільські лісівники запрошують до історичного екскурсу. Виявляється, що Лісоуправління бере свій початок ще з часів Петра І, а посада лісничого існує вже близько 200 років. До революції 1917 року охоронці лісу мали право носити холодну зброю – кортики. Результатом такого державного підходу стало наведення зразкового порядку у лісах та висока повага до професії лісового стража.
Людей віками вабив ліс. Його неповторна краса заспокоює і надихає, а багаточисельні корисності завжди стають у пригоді. Та за красою лісу завжди стоїть робота тих, хто там працює. І часто люди запитують, а як взагалі з’явилася посада лісничого? Чи могли вони носити зброю? Звідки взялася легендарна нашивка на лівому рукаві старої форми та багато іншого.
Лісоуправління бере свій початок ще з часів Петра І. Тоді, для нагляду за лісами була введена посада вальдмейстера, у допомогу яким часто надавалися солдати нестройової служби. Але ефективність роботи була досить низькою, і посада вальдмейстера була скасована.
Нагляд за лісами передали воєводам а потім форстмейстерам, котрих спеціально запрошували з-за кордону. Вже при царю Миколі І, міністр фінансів Егор Канкрін проводить реформу лісового управління: 19 червня 1826 року було створено «Ученый комитет по лесной части», а 26 червня вперше вводиться посада лісничого. 193 роки з часу офіційного заснування!
До речі, саме при Канкрині було створено Олешківське лісництво для протидії наступу самого великого піщаного масиву Европи. Пізніше, у січні 1839 року було сформовано лісове відомство військового зразка – Корпус лісничих.
Увага до професійних якостей була така, що у 1884 р. видається постанова по Корпусу лісничих про заборону до зайняття посади лісничого особам, які не мають спеціального чина. Потрібні були лише професіонали.
Видається «Положення про збереження лісів», а у 1913 році вводиться новий «Лісовий устав». Щорічно наказано проводити з’їзди лісничих де обговорювалися питання щодо покращення ведення лісового господарства.
Роль Корпуса була такою значною, що навіть нижні чини могли за вислугу нагороджуватися знаком відзнаки ордена Святої Анни та нашивкою на лівому рукаві мундира.
З 1904 року і до революції 1917 року вищі чини Корпуса лісничих мали право носити холодну зброю – кортики.
Результатом такого державного підходу стало наведення зразкового порядку у лісах, висока повага до професії лісового стража.
Корпус лісничих функціонував до 1917 року і за цей час було створено надзвичайно ефективну систему управління і охорони лісу.
І наостанок. У 1843 році випускник Корпуса лісничих Віктор фон Графф вирішив перетворити посушливу місцину степу на зелений ліс. На даний час, Великоанадольский ліс – самий великий у світі рукотворний ліс створений того часу.
Матеріал та ілюстрації зі сторінки Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства.