На тлі пандемії коронавірусу освіта в Україні зіткнулася з безліччю проблем. Про те, як наша країна впоралася з викликами розповів заступник міністра освіти Ігор Гарбарук.
Також чиновник поділився думками про те, коли батьки зможуть перестати збирати гроші на шкільні штори, а у вчителів буде гідна зарплата.
- Чи спостерігає міністерство погіршення якості освіти на тлі часткового переходу на дистанційне навчання?
Глава міністерства сьогодні позначив, що визначати середні показники по галузі – неправильно. Десь ми бачимо зростання, як наприклад у тих, хто отримав 200 балів (а там зростання близько 60%). Десь є певне зменшення. Тому в цьому випадку я вважаю, що і міністерство, і галузь починаючи зі школи і закінчуючи університетами і навіть бізнес-школами, які формують зворотний запит потім вже в усі галузі економіки, повинні працювати на те, щоб якість освіти в Україні зростало. Щоб не відбувалося того, що українські діти їдуть здобувати освіту за кордон.
Ми бачимо за багатьма показниками, що українська освіта точно не гірше, ніж в Польщі або деяких інших країнах (при всій повазі до утворення там). Гідний рівень освіти ми можемо забезпечити і в Україні. Але тут питання в іншому – сфера освіти і бізнес-сфера повинні працювати разом. Щоб ми не просто випускали фахівців. А щоб бізнес сформував запит на певну кількість і якість фахівців. Тому таке стратегічне співробітництво і має бути збудовано.
- Проте, багато викладачів скаржаться, що на дистанційному навчанні студенти, школярі гірше засвоюють інформацію. Чи є такі дані у міністерства? Чи ведеться якась статистика по успішності?
В цьому випадку я хочу сказати як колишній викладач одного з кращих економічних університетів країни, що онлайн-освіта – це більшою мірою додатковий інструмент представлення знань. Безумовно, у мене особисто було так, що мої студенти спілкувалися зі мною, перебуваючи за межами України або у себе вдома на території, яка знаходиться близько до лінії розмежування, де поганий інтернет. Ми ж розуміємо, що це впливає на якість освіти.
Знову таки як викладач я можу сказати наступне: коли ти спілкуєшся через екран і коли ти спілкуєшся “очі в очі” зі студентом, коли є миттєва реакція, ти даєш їм завдання, і вони їх виконують. Ми розуміємо, що ключовим в освіті є не тільки надання певної кількості книжкових знань. Це можна прочитати в інтернеті. Головне – це ті ключові навички, які ти, як викладач, передаєш своїм учням і студентам. Тому знову ж – онлайн-освіта – це інструмент, інструмент вимушений, бо у нас є певна епідеміологічна ситуація. З іншого боку – цей інструмент потрібно розвивати. Але знову-таки, як кажуть, краще кави насолоджуватися наживо, ніж дивитися як це хтось робить на екрані.
- Є проблема, що в старших класах викладачі цілеспрямовано починають готувати дітей до здачі ЗНО та це відбувається на шкоду іншим навчальним процесам. Як в МОН боротимуться з цією проблемою?
Якщо такий запит від галузі є, його потрібно розглядати. Просто фантазувати зараз не буду. Якщо є запит – ми над ним працюватимемо.
- Як буде проходити процес навчання в початковій школі з 1 вересня, якщо карантин посилять або його продовжать?
На сьогодні є постанова уряду, в якій позначаються 4 ключові зони. Основне, що хочу і можу сказати: діти 1 вересня 100% підуть в школу. Але тут потрібно, і батькам в тому числі, працювати з адміністрацією шкіл. Тому що важливо, щоб приміщення певним чином повинні оброблятися, дезінфікувати, а антисептики повинні бути в кожному залі. Тобто система протиепідеміологічного захисту повинна бути забезпечена на рівні кожного навчального закладу.
- На тлі карантину як буде організовано харчування в навчальних закладах?
Знову ж таки, думаю, що це питання в першу чергу потрібно адресувати адміністраціям. Безумовно, що і МОЗ, і МОН нададуть свої рекомендації. Але ще раз скажу – ми можемо створити кращі закони і нормативно-правові акти, але як вони будуть реалізовані на місцях, залежить від адміністрації та самих батьків.
- Багато викладачів при переході на дистанційне навчання не забезпечили необхідним обладнанням і ліцензійним ПЗ. Як буде обстоять з цим надалі?
Безумовно, Україна встала перед кількома проблемами. З одного боку це епідеміологічні виклики. Також природа дала про себе знати. Наприклад, на Західній Україні або абсолютно нереальний температурний режим на сході і півдні країни. Це виклики.
Головне, щоб ми не розглядали цю ситуацію з точки зору “що нам вдалося, а що ні”. А що нам потрібно зробити, щоб управління ризиками на рівні міністерства та управлінь освіти в регіонах покращився. Тому вже зараз ми говоримо, наприклад, про використання певних програмних продуктів від Skype і Google. Це була несподівана ситуація для всього світу. Головне – які висновки ми з цього зробимо.
- Як буде вирішуватися проблема з інтернетом в деяких регіонах? Чи є якийсь план дій?
Почавши політику децентралізації, ми багато речей віддали у відання регіонів. Ми будемо працювати над цим з губернаторами. Буквально завтра відбудеться селектор на рівні прем’єр-міністра з губернаторами. Участь в ньому візьме Сергій Миколайович Шкарлет і один з його профільних заступників. Всі ці питання будуть проговорюватися.
Ще раз – ми можемо дати свої рекомендації, але ключові дії потрібно здійснювати на місцях.
Зараз багато розмов про переведення навчання на дві зміни через карантин. Як в таких умовах буде оплачуватися робота викладачів?Оплата здійснюється не на рівні міністерства, а на рівні закладів освіти. Безумовно, десь ми повинні будемо збільшити кількість змін і часів, які допоможуть зменшити кількість учнів і студентів в приміщеннях. Тому перед Кабміном буде підійматися питання про збільшення фінансування сфери освіти. Подивимося, наскільки ефективно буде працювати наша економіка, щоб ці потреби задовольнити.
- Як буде вирішуватися питання із забезпеченням шкіл всім необхідним? Знову це будуть робити батьки?
Знову-таки, я не можу сказати, що це відбувається у всіх навчальних закладах. Фактично, де робота побудована ефективно, там все закупівлі відбуваються за рахунок коштів, що виділяються. Якщо навчальний заклад працює неефективно, з’являються проблеми. Кожен навчальний заклад повинен навчитися жити в існуючих умовах. А фінанси – це одна з умов, з яким варто рахуватися.
Ми розуміємо, що існує ряд проблем, які потрібно вирішувати. Але вирішувати їх можна тільки разом, у співпраці. Батьки, навчальний заклад і міністерство. Але при цьому повинна бути працююча економіка. Коли є що ділити – робити це простіше. Зараз у нас непроста економічна ситуація, і повною мірою всі потреби задовольнити неможливо. Відповідно уряд буде працювати над цим.
- Чи планується підвищення окладу вчителів? За нашими даними, зараз вчитель вищої категорії зі стажем роботи 20 років отримує трохи більше мінімалки – 5 087 гривень.
Це дійсно не найвища зарплата. Але є певні показники за мінімальною і середньою зарплатою, є певні реалії. Будуть гроші – можна буде їх виділяти на всі соціальні потреби. Я взагалі вважаю, що освіта, від початкового до вищої освіти, має бути пріоритетом при формуванні державної політики. Тому що саме освіта – основа економічного розвитку країни, і саме тому воно потребує фінансування. І на рівні міністерства, і на рівні регіонів ми будемо робити все, щоб ці зміни були поступовими, систематичними і приводили до позитивних результатів.
Вчителі скаржаться на надмірний рівень контролю зверху. Більше часу йде на заповнення паперів, ніж на навчання …
Безумовно, така проблема є, і вона з’явилася не сьогодні. Тут потрібно зробити баланс, що працює між тим, що дійсно потрібно робити і тими процесами, які є наслідками старих реформ та ініціатив. У міністерстві нова команда тільки починає роботу. Дайте нам час і допомагайте нам в цій роботі. Якщо є запит від суспільства – ви його можете сформувати. Давайте працювати разом.
Джерело: apnews.com.ua